Навіть в Антарктиді мікропластик загрожує найтвердшим комахам

Науковці виявили мікропластик в організмі комахи, що мешкає в Антарктиді – Belgica antarctica. Личинки цієї комахи, що споживали мікропластик, мали менші запаси жиру в порівнянні з тими, що не контактували з пластиком. Останні дослідження виявили мікропластик в Антарктиді навіть розміром до 1 мікрометра, що менше за розмір червоних кров’яних клітин людини. Наразі рівень мікропластика в регіоні в 100 разів вищий, ніж було зафіксовано раніше.

Інколи важко уявити, що життя може вижити в Антарктиді через її суворі умови. Але рослини та тварини цієї частини світу продовжують існувати вже тисячі років. Однак з поширенням забруднення, здоров’я на планеті погіршується. Хоча Антарктида поки що не постраждала від забруднення настільки, як інші частини Землі, вона починає відчувати вплив мікропластика. Це доводить факт, що навіть у таких віддалених регіонах мікропластик потрапляє в організми місцевих видів.

Антарктична муха споживає мікропластик

Антарктида завжди вважалася віддаленим та малонаселеним континентом. Тому мало хто очікував, що мікропластик проникне і в цей регіон. Хоча морські організми вже показали ознаки споживання пластикових часток, раніше вважалося, що інші види в безпеці. Однак тепер це не так. Як показало нове дослідження, опубліковане в журналі Science of the Total Environment, виявлено мікропластик у місцевих комахах, зокрема у Belgica antarctica.

Ці мухи, що досягають розміру рисового зернятка після перетворення з личинок у дорослих особин, відомі своєю стійкістю до низьких температур, ультрафіолетового випромінювання та інших екстремальних умов. Науковці вирішили дослідити, чи можуть ці мухи продовжувати виживати в Антарктиді, незважаючи на наявність мікропластика. Спочатку здавалося, що вони нормально функціонують в умовах присутності пластика, не демонструючи погіршення фізіологічних показників.

Що відбувається з мухоносними личинками, що споживають мікропластик?

Згодом виявилось, що мікропластик має певний вплив на організм мухи. Науковці звернули увагу, що личинки, які споживали мікропластик, мали знижені запаси жиру порівняно з тими, що не контактували з пластиком. В Антарктиді жир є важливим не лише для боротьби з холодом, а й для накопичення енергії. Поточний рівень мікропластика в організмах комах досить низький, але з потеплінням клімату та таненням льодовиків кількість таких комах, що контактують з мікропластиком, зростатиме.

Що таке мікропластик?

Мікропластик – це пластикові частки розміром 5 мм або менше. Вони потрапляють в навколишнє середовище як прямим, так і непрямим шляхом. Мікропластики можуть бути поділені на два види: первинний та вторинний. Первинні мікропластики спеціально виробляються для використання в косметиці, продуктах для особистої гігієни та інших товарах. Вторинні мікропластики утворюються, коли великі пластикові предмети розкладаються під впливом води, сонячного світла та вітру.

Як мікропластик впливає на тварин?

Щорічно мільйони тонн мікропластика потрапляють в навколишнє середовище. Оскільки ці частки не розкладаються природним шляхом, вони накопичуються в природі і негативно впливають на екосистеми. Тварини, такі як морські черепахи, не лише споживають більші частини пластика, але й мікропластик, що утворюється після розкладу великих пластикових об'єктів. Це призводить до серйозних здоров'я проблем у тварин.

• Споживання мікропластика призводить до закупорки органів, недоїдання і загибелі тварин.
• Мікропластик у крові може викликати порушення ендокринної системи.
• Мікропластик пов'язаний з проблемами відтворення у тварин.
• Імунітет тварин ослаблений через споживання мікропластика.

Де знайдений мікропластик в Антарктиді?

Мікропластик потрапляє в Антарктиду різними шляхами, що доводить, що жоден куточок Землі не є вільним від цих часток. У цьому регіоні мікропластики були виявлені в снігу, морській воді, осадах і навіть в організмах тварин. Вони потрапляють в Антарктиду як через атмосферу, так і через океанські течії. Мікропластик може бути знайдений в таких місцях, як:

• Сніг
• Морська вода
• Осади
• Шлунки і кров тварин

Чи можна позбутися мікропластика?

Мікропластики вже поширені по всій планеті, і це викликає занепокоєння, оскільки ці частки можуть викликати серйозні здоров'я проблеми, такі як рак, запалення та зниження когнітивних функцій. Попри те, що мікропластики не можна повністю видалити з навколишнього середовища, їх кількість можна значно знизити, якщо здійснити зміни в поточних виробничих і споживчих практиках. Для цього слід вибирати натуральні матеріали замість синтетичних, обмежити використання одноразового пластику і підтримувати регуляції щодо скорочення використання пластикових виробів у різних галузях.

Антарктида більше не є "незайманим дикорослим світом"

Антарктида, завдяки своїй віддаленості, завжди вважалася останнім незайманим місцем на Землі. Але з виявленням мікропластика в організмах навіть найменших мешканців, цей регіон більше не можна вважати "незайманим дикорослим світом". Новітні дослідження показали, що рівень мікропластика в снігу значно перевищує попередні показники, що свідчить про зростання забруднення в регіоні. Мікропластики були знайдені біля базових станцій, що вказує на людське втручання у поширення пластика в Антарктиді.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал