Дональд Трамп - президент, який використовує кожен момент

Фраза "зустріти момент" вже давно стала популярною в повсякденному вжитку, але й водночас здобула критику. Це вираз, який нині активно використовують для опису того, що робити певні речі необхідно через специфічні обставини. Однак часто його використовують неправильно, як у випадку з меседжем від Алісси з бухгалтерії, яка "зустріла момент" в своєму повідомленні через Slack.

Відзначимо, що ця фраза є не тільки актуальною, але й має певну політичну складову. Вона стає аналогічною іншому виразу, який активно використовують в політичному контексті: "знати, котра година". Обидва ці вирази вказують на те, що певні дії, які раніше були неприязними або неприязно сприймалися, тепер стають необхідними через зміни в обставинах.

Абрахам Лінкольн, у своєму знаменитому виступі під час Громадянської війни, сказав: "Оскільки наша ситуація нова, ми повинні думати по-новому та діяти по-новому". Це є яскравим прикладом того, як дії можуть змінюватися відповідно до нових обставин.

Зараз багато людей, які намагаються "зустріти момент" або говорити про те, "яка зараз година", є тими, хто вже багато років стверджує, що Америка знаходиться на межі ще однієї громадянської війни або що республіка вже зруйнована. Іронічно, що часто, видаючи уявні катастрофи за реальні, ми виправдовуємо поведінку, яка й призводить до реальних кризових ситуацій.

Однак ці зміни у риториці можуть бути досить дивними. Наприклад, міністр фінансів США Скотт Бессент пояснював, чому президент Трамп наклав 10% податок на товари, імпортовані з Данії та ще кількох країн НАТО, як боротьбу з відмовою Данії продавати Гренландію США, і він зазначив, що "національна надзвичайна ситуація полягає в уникненні національної надзвичайної ситуації".

Це сталося через спробу застосувати сучасні підходи до старомодного мислення, яке ще існує в політичному ландшафті. Сьогодні люди хочуть виглядати не агресорами, а жертвами агресії, які відповідають на напади. У 19 столітті лідери часто виступали з релігійним запалом, обґрунтовуючи підкорення інших народів або конфіскацію земель, посилаючись на концепцію Маніфестної долі.

Трамп безумовно добре розуміє силу образи. Важливою є його здатність формувати громадську думку, навіть якщо він діє через почуття несправедливості. У своїй переписці з прем'єр-міністром Норвегії Трамп заявив, що після того, як він не отримав Нобелівську премію миру за припинення восьми воєн, він більше не відчуває обов'язку думати лише про мир, але може зосередитись на тому, що є корисним і правильним для Сполучених Штатів Америки.

У епоху "зустрічі з моментом" Трамп вибирає інший шлях: він говорить про "захоплення моментом", вказуючи, що прийшов час діяти і реалізувати все, що, на його думку, є хорошим і корисним для країни.

У 1844 році Джеймс Полк, якого не вважали головним кандидатом на президентство, став лідером демократів, і дві речі забезпечили його перемогу: включення Техасу до складу США і експансія на захід. Полк не лише забрав території, які нині є частинами Каліфорнії, Невади, Нью-Мексико, Арізони та інших штатів, але й здійснив одну з найбільших територіальних експансій в історії країни, збільшивши розмір Сполучених Штатів на 50%.

Однак це не могло не привести до великих розколів у країні. Під час свого президентства Полк почав війну з Мексикою, використовуючи сумнівні підстави, і розпочав боротьбу, яка в кінцевому результаті спровокувала громадянську війну.

Трамп, хоча і не має такої дисципліни, як Полк, все ж володіє здатністю до жорстоких дій і вмінням маніпулювати громадською думкою. Однак він позбавлений великої ідеї, яка б рухала його дії, як це було в випадку з Маніфестною долею.

Хоча ідея Маніфестної долі мала своїх противників, особливо серед тих, хто боявся зростання впливу рабовласницьких штатів, ідея про американську експансію залишалася частиною національної ідентичності навіть до заснування Сполучених Штатів. Томас Джефферсон та Ендрю Джексон втілювали цю ідею у своїх діях, зокрема через покупки земель чи інші територіальні зміни.

Врешті-решт, Полк завершив цю експансію, однак його ім'я залишається в історії не дуже відомим. Сьогодні американці більше люблять образ визволителів — тих, хто звільнив рабів і подолав Західну Європу, залишаючи землю для поховань, а не агресорів.

Можливо, Трамп відчуває, що час змінився, і що він розуміє справжній момент краще за своїх опонентів. Але, ймовірно, перед тим, як американці повірять, що наша доля пов'язана з Гренландією, він і його партія залишаться в холоді.