Трамп стикається з ослабленим Іраном, але це не робить його вибір легшим.

Іран та військова стратегія Трампа: що попереду?

Зовнішня політика президента США Дональда Трампа схожа на жувальну гумку: швидкий ефект є метою, а не довготривале і складне вирішення проблем. Його підхід до глобальних питань намагається досягти швидкого результату, уникаючи тривалих криз. Такий стиль важко передбачити, і це, ймовірно, є частиною плану. Проте деякі уроки з січня та попередніх зіткнень Трампа з Іраном показують, що його військові можливості на Близькому Сході обмежені, і вони не такі великі, як здавалося б на перший погляд.

Морська міць та її обмеження

Розгортання військових сил поблизу Ірану є не дуже ефективним і повільним. Трамп вже 19 днів тому натякнув на можливі військові дії, скасувавши зустрічі з іранськими офіційними особами через жорстоке придушення протестів. Тоді він не мав достатньо військових сил для масштабної операції. Ситуація поступово змінюється, і в червні він вже проводив операцію з атакою на ядерні об'єкти Ірану, маючи в регіоні два авіаносці. Зараз у США є лише один авіаносець, що є значно меншим, ніж раніше, і його пересування легко можна відстежити.

Наслідки для Ірану

Іранська влада була на підвищеній готовності протягом семи місяців після серйозної 12-денної атаки з боку Ізраїлю. Хоча країна відновила деякі свої можливості, запаси ракет та командна структура безсумнівно зазнали серйозних втрат. Трамп має справу з ослабленим противником, але це не покращує його можливості, а навіть ускладнює вибір.

Невизначеність після Хаменеї

Одним з уроків січня є те, що нічого може і не статися. Багато аналітиків думали, що Трамп змушений діяти через свої різкі заяви, зокрема щодо Гренландії, але його рішучість швидко зникла, коли НАТО вказало йому на його помилки. Підхід Трампа часто зводиться до того, щоб зробити гучний крок, не турбуючись про подальші наслідки.

Можливі варіанти військової дії

Якщо Трамп вирішить використати військову силу, це, ймовірно, буде точкова операція, яка відповідає його попередній тактиці. Коли він здійснював військові дії, як у випадку з Мадуро або ліквідацією Касема Сулеймані, це були одноразові, але ефективні удари. Можливо, він націлиться на залишки керівництва Ірану, у тому числі на самого Хаменеї, як форму помсти за загибель протестувальників. Однак Іран швидко відновив свої сили після попередніх атак.

Що після Хаменеї?

Іранський режим не має чіткої заміни для Хаменеї. Його наступник навряд чи буде молодим прогресивним лідером; скоріше за все, це буде інша людина, яка буде намагатися довести свою лояльність до націоналістичних і антиамериканських поглядів. Тому можливе посилення режиму після Хаменеї.

Іранська ядерна програма: чи варто повторювати удари?

Іншим варіантом для Трампа може бути новий удар по іранській ядерній програмі. Проте це суперечить його попереднім оцінкам щодо успіху таких дій у червні: чи варто бомбити те саме двічі? Знову ж таки, повторні удари можуть стати менш точними і викликати більшу шкоду для мирних жителів Ірану, що може погіршити ставлення до США серед простих іранців.

Важкі наслідки для Ірану

Якщо атаки триватимуть довго, їх ефективність поступово зменшуватиметься. Лідери Ірану готові боротися до кінця, щоб зберегти свою владу, і не схиляються до капітуляції. Цей режим не можна просто «бомбити до смерті», і навіть після можливого падіння Хаменеї Іран не стане більш піддатливим.

Політична воля та військова міць Трампа

Наразі Трамп не має достатньо сил для тривалих військових операцій, що потребують великих ресурсів і часу. Він також може не мати політичної волі для того, щоб розпочати наземні операції, оскільки це вимагало б значних витрат та довгострокових зусиль, як це було під час вторгнення до Іраку у 2003 році.

Майбутнє для Ірану та Трампа

Трамп стикається з важким вибором: чи продовжувати військові дії, чи знайти інший спосіб змінити ситуацію. Швидкі військові удари можуть бути спокуси, але вони не гарантують стабільного результату, і можуть призвести до нових конфліктів, які обернуться проблемами для його політичної бази.

Зовнішня політика Трампа: швидкі рішення чи довгострокові зміни?

Зовнішня політика Трампа, як і його підхід до Гренландії, може бути орієнтована на швидкі рішення та ефект, але вона не завжди веде до довгострокових змін. Іран, із його незламною рішучістю, ймовірно, залишатиметься проблемою для будь-якої адміністрації, яка намагається досягти стабільності на Близькому Сході.