Повернутися чи залишитися? Нові стосунки іранської діаспори з "батьківщиною"

У суботу Джастін Хаубріх отримав дзвінок від дружини з повідомленням про смерть аятоли Хаменеї. Як іранець першого покоління, що народився в Америці, він ледве міг повірити, що правління аятол завершилося так раптово через військові дії у країні.

"Це подія, що трапляється раз у житті", – зазначив Хаубріх у розмові зі Straight Arrow News. Він вважає, що це матиме значний вплив на його сім’ю та особисте життя. "Нарешті ми зможемо побачити нашу країну після 47 років".

Джастін народився в Оклахомі у родині, яка після Іранської революції 1979 року не могла повернутися на батьківщину і тимчасово проживала в Індії як подвійні громадяни. Тепер у нього з’явилася можливість відвідати країну своїх предків вперше у житті.

Він – один із понад 500 тисяч іранців у США. Як і багато інших, Хаубріх уважно стежить за спільними авіаударами США та Ізраїлю в Ірані. Хоча він завжди хотів відвідати Іран, громадяни з подвійним паспортом раніше побоювалися арешту при перетині кордону. Після "Операції Епічна Лють" він бачить шанс налагодити нові стосунки з батьківщиною сім’ї.

"Цього саме прагнули іранці", – додав Хаубріх. "Ми не були впевнені, що колись побачимо вільний Іран, і тепер це відбувається".

Після січневого кривавого розгону

Після останніх атак залишається багато невизначеностей: наскільки довго США залишатимуться в конфлікті, які будуть втрати та вигоди. Водночас серед іранців за кордоном зростає відчуття надії. Члени діаспори говорять про майбутнє з поєднанням гордості, оптимізму та обережності через виклики відновлення країни після загибелі тисяч протестувальників.

Професор Реза Лангарі, що народився в Ірані і нині працює в Техасі, зазначив, що його громада здебільшого підтримує удари США та Ізраїлю, оскільки вони вирівнюють шанси у протистоянні режиму.

Іранці відрізняють ситуацію від Сирії

Авідех Мотмаєн-Фар, голова Ради іранських канадців, сказала, що нинішні події не повторюють сирійський сценарій. Протести в різних країнах проходять мирно, а на День святого Валентина учасники дарували квіти поліції та прибирали після себе вулиці, демонструючи готовність до співпраці.

Перспективи миру та виклики

Професор Масуд Замані з Університету Британської Колумбії зазначає, що ситуація розвивається надзвичайно швидко, і зміна режиму виглядає неминучою. Проте через інформаційні обмеження важко оцінити реальну слабкість влади.

Аналітики підкреслюють, що режим має значну підтримку серед населення і може чинити спротив до останнього. Водночас громадяни закордонної діаспори закликають західних лідерів дослухатися до вимог повернення принца Рези Пахлаві, який планує встановити перехідний уряд і провести демократичні вибори.

Дипломатія та обережність

Іранці першого покоління на Заході схильні підтримувати дипломатичні дії своїх прийнятих держав, тоді як старші, що перебувають у вигнанні, ставляться обережніше. Вони наголошують, що майбутнє Ірану повинно визначатися самими іранцями, а не іноземними державами.

Перешкоди на шляху повернення

Навіть попри надію та радість, іранці за кордоном усвідомлюють, що повернення на батьківщину складне. Деякі вважають свої зв’язки з Заходом занадто сильними, інші побоюються за життя через існуючі політичні ризики. Необхідна контрольована та законна передача влади, щоб уникнути нової тиранії.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал