Європа переходить на твердий стиль у спілкуванні з Трампом через Гренландію

У понеділок Дональд Трамп повторно наголосив, що Сполученим Штатам необхідно мати контроль над Ґренландією з міркувань національної безпеки. Журналісти запитали, чи готовий президент застосувати силу для захоплення території. Він відповів: «Без коментарів», викликавши занепокоєння серед місцевих жителів.

Ґренландія є напівавтономною територією Данії, яка входить до складу ЄС та НАТО. Трамп зараз чинить тиск на союзників Данії в обох організаціях, вимагаючи дозволити США взяти під контроль острів, загрожуючи підвищенням мит на всю європейську продукцію, яка експортується до США.

Для економік Європи, що вже переживають труднощі, такі загрози є серйозним викликом. Особливо це стосується секторів, залежних від американського ринку, наприклад, автомобільної промисловості Німеччини та ринку люксових товарів Італії.

У понеділок міністр фінансів Німеччини заявив після екстреної зустрічі з французьким колегою: «Ми не дозволимо себе шантажувати». Європейські уряди були шоковані такими заявами Трампа, адже лише минулого року вони погодили торгові угоди з США.

Міністр фінансів Франції Роланд Лескюр зауважив, що союзники опинилися у невідомій ситуації: «Ніколи раніше ми не стикалися з тим, що давній партнер загрожує тарифами як геополітичним інструментом». Його німецький колега Ларс Клінгбіль додав: «Перейдено червону лінію… Сьогодні я не можу сказати точно, що станеться, але Європа повинна бути готовою».

М’який підхід до президента США, який раніше обирали європейські лідери, виявився неефективним. Тепер ЄС планує застосувати стратегію «добрий поліцейський, поганий поліцейський» на зустрічі у Давосі цього тижня, поєднуючи дипломатію з демонстрацією сили.

Європейські чиновники заявляють, що готові підтримати США у забезпеченні безпеки Арктики, тому США не повинні діяти самостійно щодо Ґренландії. Водночас дипломати ЄС розглядають можливість введення мит на американські товари на суму €93 мільярдів або обмеження доступу американських компаній до єдиного ринку ЄС, якщо Трамп просунеться зі своїми «ґренландськими тарифами».

Такі заходи можуть вплинути і на американських споживачів, адже європейські інвестори активно представлені у всіх 50 штатах і забезпечують роботу для 3,4 мільйонів американців.

Євросоюз має слабкий голос у глобальній дипломатії через суперечності між 27 країнами-членами. Проте у сфері економіки та торгівлі ЄС є найбільшим гравцем, забезпечуючи майже 16% світової торгівлі у 2024 році.

Брюссель сподівається, що Трамп піде на компроміс, адже отримавши острів, він ризикує втратити довіру європейських союзників та спровокувати підвищення витрат для американських споживачів через європейські контрзаходи.

Представник Єврокомісії Олоф Гілл підкреслив: «Наш пріоритет – вести діалог, а не ескалацію». Європа потребує підтримки США для досягнення стабільного мирного рішення щодо України та забезпечення власної безпеки.

Економіст Ніклас Пуацьє зазначає: «Хоч економічні наслідки тарифів Трампа відносно керовані для Європи, ключове питання – безпека та зовнішня політика. ЄС не може залишатися осторонь».

Секретар Казначейства США Скотт Бессент виступив у Давосі з попередженням, що тарифи ЄС були б «необачними». Це ставить Європу у складну ситуацію: діяти чи утриматися від дій.

Британський прем’єр Кір Стармер підтвердив підтримку суверенітету Данії та Ґренландії, наголосивши на важливості співпраці з США у сфері оборони та безпеки, включаючи ядерне стримування.

ЄС і НАТО стоять перед вибором: або продовжувати обережно «керувати» Трампом, або демонструвати рішучість, захищаючи союзників і власні інтереси. Головний дипломат ЄС Кая Каллас написала: «Ми не шукаємо конфлікту, але будемо відстоювати свої позиції».

Зовнішні гравці, такі як Росія та Китай, спостерігають за ситуацією. Вони вбачають у нестабільності Трампа можливість позиціонувати себе як надійних партнерів у міжнародній торгівлі. Канада вже погодила обмежену торгову угоду з Китаєм, зменшуючи залежність від США.

Трамп також продовжує демонструвати незалежність від багатосторонніх організацій, таких як НАТО та ООН. Зокрема, він ініціює створення «Ради миру» для координації відновлення секторів після конфліктів на Близькому Сході, запрошуючи навіть Росію для участі.

Франція відмовляється приєднуватися до Ради, оскільки її статут викликає питання щодо дотримання принципів ООН. Критики стверджують, що нова організація більше іміджева, ніж реально миротворча, а її ціль – посилити особистий вплив Трампа на світовій арені.

Попри напруженість, трансатлантичні відносини поки що не розірвані. Трамп продовжує спілкуватися з європейськими лідерами та генсеком НАТО, залишаючи відкриті канали для переговорів.

Для ефективного діалогу з Трампом європейським державам доведеться діяти спільно: усім членам ЄС, країнам НАТО та Великій Британії. При цьому лідери континенту зіштовхуються з дилемою між міжнародним обов’язком і внутрішньополітичними ризиками через можливу торговельну війну.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал

Джерела:

• Confronted over Greenland, Europe is ditching its softly-softly approach to Trump