Родина, яка нічого не знала, все ще утримується ICE після антисемітського нападу в Боулдері більше 7 місяців

Події, що змінили життя родини: Затримання родини Соліман у США

1 червня почався як звичайний день для Хабіби Соліман: її мати працювала в кафе, брат Омар ходив у похід з друзями, а вона сиділа вдома з молодшою сестрою та чотирирічними близнюками. Проте все змінилося, коли Хабіба побачила поліцію, яка з'явилася в її районі. Телефон її батька раптово почав дзвонити, хоча він мав бути на роботі. Коли мати повернулася додому, її забрали на допит до поліції. Розгублені Хабіба та Омар почали шукати новини, аби дізнатися, що відбувається, і не могли повірити в те, що побачили.

Мохамед Сабрі Соліман, батько Хабіби, нібито напав на демонстрантів у Боулдері, штат Колорадо, на заході, що підтримував ізраїльських заручників в Газі, використовуючи саморобний вогнемет і коктейлі Молотова. Внаслідок нападу постраждало щонайменше 29 людей, а 82-річна жінка пізніше померла від отриманих травм. Його звинувачують в понад 100 злочинах, зокрема у вбивстві. Соліман відмовився визнавати свою провину за звинуваченнями штату, і його адвокат подав клопотання про суд присяжних, який розпочнеться влітку. Він також заперечив звинувачення в терористичному злочині на федеральному рівні.

Мохамед Соліман заявив після арешту, що "ніхто" не знав про його плани, і що він "ніколи не говорив про це з дружиною чи родиною". Однак, попри це, його родина була затримана і перевезена в центр утримання в Діллі, штат Техас. Мати Хабіби, Хаям Ель Джамаль, сказала, що їм повідомили, що вони "покарані" за злочини, в яких її чоловік звинувачується.

Представник Міністерства внутрішньої безпеки США повідомив, що наразі ведеться розслідування щодо того, наскільки родина Соліман була поінформована про напад і чи надавали вони підтримку. Тим часом, родина, включаючи чотирьох неповнолітніх дітей, бореться з важкою ситуацією в суді з імміграційними органами та в умовах утримання в центрі.

У телефонному інтерв'ю з CNN, родина описала жахливі умови утримання: діти переживають стрес, їм відмовляють у наданні медичної допомоги, а їжа часто неналежної якості. Багато родин в центрі також повідомляють про плісняву в їжі, що призвело до захворювань серед дітей. Хабіба зазначила, що "їх вже не сприймають як людей, а як тварин".

Сім'я розповідає, що кожен день тут визначений довгими чергами за їжею, медичною допомогою та іншими основними потребами. Кожен з дітей відсвяткував свій день народження, але замість святкування це був ще один день в ув'язненні за злочини, до яких вони не мають жодного відношення. Їжа в центрі переважно холодна або зіпсована, а діти часто плачуть від того, що їжа поганої якості.

Незважаючи на всі труднощі, родина Соліман не здається. Хабіба написала в своїй заяві, що вони борються, тому що "знають, що ми невинні". Вона молиться, щоб хтось побачив їх як людей, які заслуговують на свободу, а не як родину терориста. Вони переживають страх розлучення, адже Хабібу, яка нещодавно досягла 18 років, відокремили від родини і перевели в дорослий сектор центру.

Як зазначено в політиці ICE, особи, які досягли повноліття, більше не можуть бути утримувані разом з неповнолітніми в таких центрах. Проте, родина стверджує, що вони все ще не знають причини, чому їх затримали, оскільки вони не мають жодних звинувачень. На даний момент, їх юридична боротьба за звільнення ускладнена, оскільки сім'я була затримана не через порушення візового режиму, а через родинний зв'язок з обвинуваченим у терористичній діяльності чоловіком.

Сім'я Соліман не отримала можливості для самовизначення, незважаючи на те, що згідно з федеральними законами, родина мігранта, який скоїв терористичний напад, не може перебувати в США. Проте, існують виключення для тих членів родини, які не знали про злочини чи відреклися від них. Суддя імміграційного суду визнав, що Хаям та її діти відповідають цим виключенням, але, попри це, були залишені під арештом.

У середині листопада, в результаті оскарження рішення щодо застави родини, суддя знову вирішив не визнавати можливість їх звільнення на підставі того, що родина може втекти.

За сім'ю Соліман виступають представники громади, колишні вчителі і друзі, закликаючи звільнити родину, оскільки вони не мають жодного відношення до злочинів, скоєних їхнім батьком. Вони продовжують боротися за свою свободу, незважаючи на важкі умови утримання.