Полярні ведмеді в арктичній Норвегії стають товстішими і здоровішими через танення морського льоду

У міру того як кліматичні зміни спричиняють танення морського льоду, у багатьох регіонах, зокрема в затоці Баффін між Гренландією та островом Баффін у Канаді, а також у Гудзоновій затоці на північному сході Канади, спостерігається тенденція до зменшення маси тіла полярних ведмедів та скорочення кількості їхніх дитинчат.

Проте ведмеді, що мешкають у норвезькій Арктиці, демонструють протилежний ефект: вони стають більш масивними та здоровими, навіть попри швидке танення льоду. Такі висновки представлено у дослідженні, опублікованому в журналі Scientific Reports.

Температурні зміни та втрата льоду

Район Баренцового моря, що розташований на північ від Норвегії та Росії, за останні десятиліття зазнав суттєвіших підвищень температур — до 2 градусів Цельсія на десятиліття в деяких місцях. Дослідники з Норвегії, Великобританії та Канади відзначають, що лід у цьому регіоні зникає більш ніж удвічі швидше, ніж в інших арктичних місцях проживання ведмедів.

Дослідження стану ведмедів

Учені проаналізували 1 188 вимірювань тіла 770 дорослих ведмедів на архіпелазі Шпіцберген у період з 1992 по 2019 роки та порівняли їх із кількістю днів без льоду в регіоні. Протягом цього часу ведмеді провели приблизно на 100 днів більше без доступу до морського льоду. Незважаючи на початкове зниження стану тіла з 1995 по 2000 рік, у наступні два десятиліття вони набирали вагу та ставали більш витривалими.

Причини незвичайної стійкості

Головний автор дослідження, генетик популяцій та старший науковий співробітник Норвезького полярного інституту Джон Аарс пояснив, що ведмеді Шпіцбергену компенсували зменшення доступу до льоду завдяки гнучкості в пошуках їжі. Вони живляться північними оленями, яйцями птахів, тушами моржів та тюленів.

Попередні спостереження показували, що ведмеді частіше проводять літо на суші, обшукуючи пташині гнізда на заході архіпелагу, а самки на сході Шпіцбергену проводять більше часу поблизу колоній птахів.

Обмеження та застереження

Аарс підкреслив, що підтримання стану тіла не означає відсутності наслідків втрати льоду. Схоже, що ведмеді здатні тимчасово компенсувати частину енергетичних витрат, пов’язаних з таненням льоду, але ці умови можуть не зберігатися при подальшому прискоренні змін.

Дослідження не суперечить загальним уявленням про серйозну загрозу кліматичних змін для полярних ведмедів, а лише демонструє складність впливу клімату та можливість тимчасових механізмів компенсації.

Оцінка здоров’я популяції

Хоча ведмеді Шпіцбергену демонструють певну стійкість, вчені досліджували лише один аспект їхнього стану та не оцінювали чисельність популяції. Добрий фізичний стан не гарантує стабільності розмноження, виживання дитинчат або довготривалу життєздатність популяції. Інші демографічні фактори можуть вже зазнавати негативного впливу через втрату льоду.

Висновки

Тимчасові результати є позитивними: стан тіла ведмедів залишався стабільним протягом 1995-2019 років, попри значне зменшення льодових площ. Водночас дослідники наголошують на необхідності довготривалого моніторингу для повного розуміння динаміки популяції та факторів, що її впливають.

Загалом, хоча морський лід є критично важливим для виживання полярних ведмедів, нове дослідження демонструє різноманітність реакцій тварин на його зникнення у різних регіонах Арктики.

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал