Греція робить ставку на LNG коридор для забезпечення енергетичного майбутнього Європи після Росії

Фракія, що розташована на південному сході Європи, довгі роки була «забутою межею» в європейському наративі, далеко від центрів ухвалення рішень та інвестицій. Однак сьогодні ситуація змінюється досить швидко. Регіон стає важливим геополітичним та енергетичним хабом, оскільки Європа прискорює свій відхід від російських енергоресурсів та шукає нові, безпечні газові шляхи.

Фракія — і, зокрема, Александрпуліс — стали центром цієї трансформації, відіграючи все більш важливу роль у диверсифікації енергопостачання ЄС. З забутої прикордонної території регіон перетворився на стратегічний перехрестя для енергетичної безпеки Європи.

Чому газ досі необхідний

Європа готується остаточно попрощатися з російськими енергоресурсами, при цьому імпорт нафти та газу з Росії має досягти нуля до 2028 року. Цей процес супроводжується гарячими дискусіями в європейських столицях щодо того, як забезпечити наступний етап енергопостачання для домогосподарств та бізнесів Європейського Союзу.

Незважаючи на багаторічні зусилля прискорити перехід на зелені джерела енергії, природний газ — найчистіше з викопних палив — очікується, що залишатиметься важливою частиною енергетичної стратегії Європи ще багато років, виконуючи функцію містка між традиційними та відновлювальними джерелами енергії.

За даними Європейської комісії та міжнародних енергетичних організацій, природний газ продовжує відігравати важливу роль у стабільності електричних мереж, балансуванні виробництва відновлювальної енергії та підтримці енергетичної безпеки промисловості.

Переривання постачання з Росії разом із поступовим відновленням попиту створюють суттєвий дефіцит на європейському ринку. За прогнозами, до 2030 року Центральна та Східна Європа потребуватимуть додатково 35 мільярдів кубометрів газу на рік, що буде покрито через нову інфраструктуру, диверсифіковані постачання та альтернативні маршрути.

Ті країни, які зможуть заповнити цей дефіцит, мають отримати дві вигоди: доходи від транзиту та торгівлі газом і зростання геополітичного впливу як ключових елементів стратегії енергетичної диверсифікації Європи.

Боротьба Греції та вирішальна роль Фракії

Оскільки енергетичний тиск з боку Росії змусив багато трубопроводів Європи працювати на меншу потужність, зріджений природний газ (LNG) стає головною альтернативою для задоволення попиту Європи.

Греція намагається забезпечити значну частку цього ринку, використовуючи своє географічне розташування та існуючу — і розширену — інфраструктуру. Однією з ключових складових цієї стратегії є так званий «Вертикальний коридор», мережа трубопроводів, яка з'єднує два термінали з регазифікації LNG в Греції: FSRU (плавучий термінал зберігання та регазифікації) в Александрпулісі та термінал LNG у Ревітуссі. Ця мережа дозволяє транспортувати газ в Болгарію та Румунію, а також до України. Крім того, вона може постачати ринки Угорщини, Словаччини та Молдови, зміцнюючи енергетичну безпеку Центральної та Східної Європи.

Одночасно ведуться переговори щодо подальшого розширення трубопровідної мережі, щоб LNG, здебільшого з США, міг потрапити в Грецію та бути переданий до ще більшої кількості європейських ринків, зокрема в Італію через TAP, а також в Австрію, перетворюючи країну на ключовий шлюз для ЄС.

Для підтримки цієї амбіції Греція планує побудувати другий плавучий термінал FSRU або плавучий термінал для зберігання та регазифікації LNG. Однією з компаній, що рухається в цьому напрямку, є Gastrade, яка експлуатує термінал FSRU в Александрпулісі. Компанія вже отримала екологічне схвалення від грецької влади на встановлення другого терміналу, розташованого поблизу вже працюючого. Цей новий термінал носитиме назву FSRU Фракія і розміщуватиметься в тій самій морській зоні, що й існуючий термінал в Александрпулісі. Перший термінал має максимальну потужність регазифікації 5,5 мільярдів кубометрів LNG на рік (що відповідає 50-55 стандартним вантажам LNG).

Політичні та економічні виклики в Брюсселі

Наразі в Брюсселі ведеться високий політичний та економічний процес щодо майбутнього газової інфраструктури Європи. В останні роки Європейська комісія зайняла жорстку позицію щодо поступової відмови від фінансування газових проектів, вважаючи їх несумісними з цілями «зеленого» переходу та кліматичної нейтральності. Цю позицію оскаржують гравці індустрії та національні уряди, які наполягають, що газ залишатиметься необхідним для Європи протягом багатьох років.

Переговори тривають, і Брюссель зазнає дедалі більшого тиску, щоб змінити свою позицію та дозволити фінансування газових проектів.

Роль США

У той час, як Європейська комісія перебуває під тиском переглянути своє ставлення до газу, Сполучені Штати рухаються швидше. Великі фінансові установи США, такі як EXIM та Міжнародна корпорація з розвитку США, виявили інтерес до фінансування будівництва другого плавучого термінала FSRU в Александрпулісі, розглядаючи цей проект як можливість збільшити експорт LNG зі США до Європи через «Вертикальний коридор».

Це питання стане основною темою спеціальної зустрічі, що відбудеться у Вашингтоні наприкінці лютого, на яку запросять міністрів енергетики та представників індустрії з країн Центральної та Східної Європи.

«У Вашингтоні буде присутня делегація Європейської енергетичної комісії на чолі з директором з енергетики ЄС Дітте Юль Йоргенсен», — заявив віце-президент Gastrade Костіс Сифнеос. Він додав, що фінансування проектів «Вертикального коридору» буде в центрі уваги, оскільки дебати в Брюсселі щодо фінансування газової інфраструктури набирають обертів у контексті рішення Європи відмовитися від російського газу.

«Країни, такі як Україна, Угорщина та Словаччина, потребуватимуть європейської підтримки для інфраструктурних проектів, які замінять російський газ. Ми очікуємо, що це питання буде вирішено до 2026 року, і результат буде позитивним

Підписуйтесь на наш Телеграм канал

Підписуйтесь на наш канал і будьте в курсі всіх останніх подій України та Світу

Відкрити канал