Боротьба з корупцією Сі Цзіньпіна підготує армію до вторгнення на Тайвань

Натисканням кнопки на заході Китаю мають відкриватись кришки шахт для запуску ядерних ракет, здатних досягти Сполучених Штатів. Проте, за даними американської розвідки, оприлюдненими у 2024 році, матеріали, використані для їхнього виготовлення, виявились занадто важкими. Більше того, деякі з ракет були заповнені водою замість пального.

Цей скандал, чи то інша його форма, ймовірно, призвели до того, що Сі Цзіньпін, президент Китаю, вирішив усунути все керівництво Ракетних сил народно-визвольної армії (НВА), яке відповідає за ядерний стримування Китаю. Це сталося за кілька місяців до публікації витоків інформації.

Очистка армії була частиною грандіозної кампанії по боротьбі з корупцією в китайських збройних силах. За 14 років перебування Сі на посаді було звільнено сотні офіцерів, а деяких з найбільш впливових осіб армії було притягнуто до кримінальної відповідальності.

Минулого тижня ця кампанія призвела до усунення генерала Чжан Юся, найвищого за рангом командувача НВА, який також був знайомим дитинства президента. Генерал Чжан Юся був усунений з посади в рамках цієї боротьби з корупцією. Водночас, від редакції PLA Daily було заявлено, що він "серйозно порушив систему відповідальності голови", що є частиною багаторічної кампанії Сі з вимоги повної лояльності до нього як голови Центрального військового комітету.

Поки точно не відомо, що саме зробив генерал, але з’явились звинувачення у витоку секретної інформації про китайські ядерні технології в США. Є чутки, що генерал міг виступати проти термінів вторгнення на Тайвань, які запропонував президент.

Не всі спостерігачі вважають, що цей процес виключно обумовлений боротьбою з корупцією. За словами аналітиків, ця "очистка" також спрямована на перетворення армії Китаю в сучасну бойову силу, готову до вторгнення на Тайвань до 2027 року і здобуття лідерства серед світових військових потуг до 2049 року.

Ідея, що ця кампанія є лише засобом зміцнення позицій Сі, не зовсім вірна. За словами колишнього аналітика ЦРУ Джонатана Цзіна, це є більше відображенням нетерпимості президента до його генералів, які не виконують завдання у потрібний термін.

Корупція в армії була великою проблемою, яку Сі почав вирішувати ще з 2014 року, коли було затримано двох високопосадовців Центрального військового комітету за хабарництво. Це дало змогу Сі розпочати масштабні реформи в армії, щоб позбавити її від корупції та сформувати сучасну, боєздатну структуру.

Сі вніс суттєві зміни в структуру військових сил, зокрема, скоротивши чисельність армії на 300 000 осіб, та значно збільшивши витрати на модернізацію збройних сил. Сьогодні Китай має найбільший у світі флот та другий за величиною бойовий авіаційний флот, а його ракетні системи швидко наздоганяють та в деяких аспектах перевищують арсенал США.

На цей момент офіційний бюджет військових витрат Китаю становить 250 мільярдів доларів, хоча аналітики припускають, що реальна сума може бути вищою через обмежену прозорість фінансів. Тим не менше, масштабні антикорупційні кампанії не дозволяють корупції серйозно зашкодити модернізації армії.

Зараз армія Китаю може діяти ефективно в різних напрямках, і цей процес триває. У листопаді 2025 року було звільнено дев'ять генералів, зокрема, сім, які служили в Східному театрі, що неодноразово проводив навчання поблизу Тайваню.

Незважаючи на складність ситуації, загальна мета залишається незмінною: Китай готується до великих змін у своїй армії, аби мати можливість не лише захистити свої інтереси, а й забезпечити вплив на глобальній арені.